Поріділо козацтво від втоми і ран
Гей, щоб від позбивайте пилюку
І стає з небуття кошовий отаман
І кресалом запалює люльку
А за ним піднімається воїнів стрій
Бо завчили козацьку науку
Ой напаснику лютий, ти не лізь, ти не лізь
Під козацьку розважливу руку
Ой, з нашого роду не качайте воду
Ой, з нашого духу не ліпіть макуху
Ой, з нашої слави не робіть забави
Не робіть забави світові на сміх
Бо козацька вдача, як вогонь гаряча
Бо козацька сила не одних косила
Шабелька завзята вдарить як розплата
Кривдників поганих покарає всіх
Ой ти наш кошовий, в тебе кручений вус
Та ще й шапка смущена бідова
Наслухаємо батьку пораду живу
Твого вірного чесного слова
І сказав отаман і промовив козак
Аж від слів полетіли іскрини
Україна одна і не можна ніяк
Віддавати її на загину
| 
